Література для дорослих

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений Іван Франко (1856–1916) відомий не тільки як поет, прозаїк, драматург, але і як літературознавець, перекладач, публіцист, вчений. За весь час своєї діяльності він видав сім збірок поезій та цілу низку поем, написав близько 15 драм, перекладав з 14 мов твори світових класиків.

Однією з найпопулярніших в українській літературі та найбільш знаковою для багатьох театрів і сьогодні є п'єса Івана Франка «Украдене щастя», в центрі якої три постаті: підстаркуватий селянин, його молода дружина та її коханий — жандарм. Драма Франка переростає у трагедію високої напруги, притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.

Перевидання роману в зручному форматі та новому оформленні Від авторки романів «Катерина» та «Проклята краса»! Лауреат престижної літературної премії «Коронація слова» Рід Мазуревичів споконвіку був знаний своєю жорстокістю. Усупереч волі батьків юна Марфа вийшла заміж за Уласа Мазуревича, та щастя з ним не пізнала. Усі надії покладала на сина Тихона, але й він удався у своїх жорстоких предків: жадібний та безсердечний, він крокує кривавою стежиною. Він перетворив на пекло життя не тільки численних коханок, а й своєї дружини, багатої спадкоємиці Софії Льохвицької. Їхня спільна донька Ярина ненавидить батька-тирана. Вона покохала Степана, батько якого загинув від рук Тихона. Тепер понад усе Ярина хоче розірвати коло страждань та спокутувати гріхи роду Мазуревичів. Але ціна може виявитися зависокою для неї. Крізь революцію та війну, утрати і пристрасть, ненависть і любов — шлях п’яти поколінь одного роду.

Роман «Мовчазний дім» — це сумна історія про щасливе минуле і, як часто буває в житті, незрозуміле і невизначене майбутнє кількох поколінь старовинної сім'ї. . . . На популярному морському курорті живе Пані — старенька бабуся, до якої приїздять її онуки. У країні неспокійно: в 1980-х роках Туреччина знаходилася на межі громадянської війни. Хаос, що панує у суспільстві, де різні екстремістські угруповання рвуться до влади, не може не відбиватися на взаєминах у сім'ї. Онуки дискутують про політику, і кожен з них має свій погляд на те, що відбувається. Родинні почуття піддаються неабиякому випробуванню. У романі автор використовує цікавий літературний прийом, коли про одну і ту саму подію розповідають кілька осіб. І здається, що кожен з героїв має свою правду.

За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки».

Головний герой роману «Знахар» (1937) — Рафал Вільчур, хірург від Бога — пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять.

І розпочалися довгі роки поневірянь. . . Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах. . .

Володимир Сорокін (1955 р. ) — письменник, драматург, сценарист. Його книги перекладено багатьма мовами, романи публікувалися в таких великих видавництвах, як Gallimard, Fischer, DuMont, BV Berlin, Haffman, Verlag Der Autoren. У видавництві «Фоліо» 2010 року вийшли його романи «День опричника» та «Цукровий Кремль». Твори В. Сорокіна неодноразово ставали причиною скандалів. Не був винятком і цей роман. . . . Кінець ХХІ сторіччя. Після світових ядерних катаклізмів на планеті головують китайці. Небувалого розквіту досягла генна інженерія. У суворо засекречених лабораторіях клонують письменників. Нові Достоєвські, Ахматови, Чехови, Набокови пишуть абсолютно божевільні, але звичні для цих авторів за стилем тексти. Проте їхня мета — не відродження великої російської літератури. Тут зовсім інше: кожен з клонів-письменників відкладає у своїх тканинах таємниче блакитне сало. . . Українською мовою цей роман виходить вперше.

Депресія — це не вигадка, не відмовка й не вияв лінощів. Це справжня серйозна проблема, яку варто й потрібно розв’язувати. То що ж робити, коли світ навколо стає темно-сірим і звичні приємності вже давно не радують? Чи можна якось цьому зарадити? Шукайте відповіді й натхнення в чудовій арткнижці Саші Скочиленко!

До видання увійшли найкращі бурлескно-реалістичні твори класика української літератури Г. Квітки-Основ’яненка — гумористичне оповідання «Салдацький патрет» та сатирична повість «Конотопська відьма». Автор дуже яскраво зобразив своїх героїв — їхню темряву, безкультур’я, самодурство, жадібність та взаємні інтриги. Хоча дійові особи нагадують шарж на людей, але при цьому персонажі не втрачають своєї реалістичності.

Действие романа происходит в деревне Вавилон, которая находится на Украине и раскинулась по берегам реки Чабрец, притоку Южного Буга. Таковы его "географические координаты". Временные рамки – двадцатые годы: конец НЭПа – начало коллективизации. Период становления нового, время острой классовой борьбы, тяжелой ломки в сознании крестьян. Земляк смог по-своему показать уже отраженные в нашей литературе события, осветить их новым светом, создать неповторимые, живые и пластические характеры. Автор любит своих героев, с их бесхитростностью и мудростью, с их простотой и лукавством, он как бы живет их жизнью, входит в каждый дом и, благодаря этому, создает достоверную и многоцветную панораму жизни украинской деревни. Первая сельскохозяйственная коммуна, обосновавшаяся в заброшенной помещичьей усадьбе, где люди живут как лебеди, единственной дружной стаей, непрестанно притягивает к себе вавилонян. По-разному находят они дорогу к "лебединой стае", но никакие происки вчерашних хозяев жизни не могут остановить стремительное превращение народного бытия.

Чи можуть люди, які одне одному геть не підходять, прожити разом ціле життя? Чи обов’язково якоїсь миті вони стануть перед межею, за якою — розлучення?
Чи можна налагодити контакт із уже дорослим сином, який тобі зовсім не довіряє? До чого треба вдатися, чого зазнати, щоб син тебе «почув» і вибачив?
Чи зможе так зване Велике турне стати шляхом до примирення? А що, як дорогою до рідних тобі зустрінеться інша жінка?
Це дуже добра, оптимістична книжка про кохання, про батьків і дітей, про різні характери й погляди на життя, про коротку мандрівку — і про довгу дорогу до себе…

Історія людства зафіксована не лише на сторінках книг, усі етапи світової цивілізації знаходили відображення і в пам'ятниках архітектури. У будь-якому місті з багатовіковою історією збереглися будівлі, які можуть познайомити нас з різними періодами розвитку людства. Хтось сказав, що архітектура - це історія в камені. Але щоб читати цю "кам'яну книгу", потрібні певні знання, наприклад, уявлення про архітектурні стилі. Саме про них і розповідає наша книга.

Творчість відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924), більшість творів якого вийшли друком уже після його смерті, можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його стосунки з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес», де заручини автора перетворюються на арешт героя, а «суд» над ним, тобто розрив заручин, обертається стратою. . . До видання також увійшли оповідання Кафки «Вирок», «Перетворення» і «Голодомайстер», просякнуті, як і інші його твори, абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, в яких розкрився непересічний талант письменника.

«Ромео і Джульєтта» - знана в усьому світі історія нещасного першого кохання між чадами двох ворогуючих родин. Монтеккі й Капулетті упродовж багатьох десятиліть стають на прю, в якій цього разу гору беруть любов і смерть, що об’єднують ворогів спільною невимовною скорботою.

нягиня Ольга (? — 969) — перша жінка-правителька давньо-української держави, яка відіграла вирішальну роль у її становленні
в IX столітті, у часи, коли права жінок не враховувались, а сама жінка мала в суспільстві нижчий стан, аніж чоловік. Перша християнка Київської Русі, вона майже два десятиліття керувала державою і налагоджувала дипломатичні відносини з європейськими країнами. Княгиню Ольгу можна назвати універсальною та унікальною постаттю, бо в ній органічно поєднувалися незламність і жорстокість з мудрістю та тонкою політикою.