Класична художня література

Класичний твір Віктора Гюго в адаптивному переказі Тоні Еванса.

«Розмальована вуаль» — це історія кохання, зради, інтриг, дорослішання і розуміння істинних цінностей у житті. Обдарована привабливою зовнішністю Кітті Фейн, як і її мати, мала певність, що вдалий шлюб — лише питання часу. Проте роки минали, а маєтний кавалер так і не з’являвся. Знічев’я Кітті бере шлюб із шалено і сліпо закоханим у неї бактеріологом, який практикує в Китаї, куди вона й мусить вирушити разом із чоловіком, залишивши Англію, сім’ю, знайомих і все, що оточує її з дитинства. Проте дівчина не знаходить щастя в сімейному житті, адже не любить чоловіка, хоч якою гідною людиною той є... На такому Далекому Сході дівчина має здолати безліч випробувань і набути болючого життєвого досвіду, який стане лише першим рівнем сходів, що ведуть до такого бажаного душевного спокою.

Уильям Голдинг — английский писатель, лауреат Нобелевской премии по литературе. Всемирную славу он снискал как автор романа «Властелин Мух» — настоящего шедевра мировой литературы. Это роман-притча, роман-символ, роман-антиутопия... Пожалуй, самая жестокая.

В результате авиакатастрофы несколько детей попадают на безлюдный остров, очень похожий на райский уголок. Безграничный океан, тропические пальмы, хрустальный источник, таинственная пещера... Здесь есть все, кроме взрослых. В маленьком обществе сразу определяются два лидера. Начинается борьба за власть. И очень скоро дети забывают не только о дружбе и порядочности, но даже о человеческом облике... Предел, отделяющий человека от животного, очень тонкий. И бояться нужно не того зверя, что где-то снаружи. Гораздо страшнее тот, что внутри каждого...

«Полковнику ніхто не пише» — повість видатного колумбійського прозаїка Ґабріеля Ґарсії Маркеса (1927−2014), яка побачила світ у 1961 році. Твір є одним із перших автора і позначений впливом Ернеста Хемінгуея.

Події розгортаються в невеличкому колумбійському містечку. Сімдесятип’ятирічний полковник у відставці щоп’ятниці чекає в порту катер. Йому має прийти лист про призначення пенсії як ветерану війни. Та полковнику ніхто не пише. Після смерті сина вони разом з дружиною живуть бідно й голодують. Єдине, що мають, — це півень, якого полковник готує до боїв, сподіваючись за нього отримати грошей для проживання.

Повість — гімн стійкості людського духу. Маркес розповідає про людину, яка бореться за гідне життя і вірить у справедливість, та країну, що потерпає від бідності, голоду й корупції.

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — всесвітньо відомий англійський письменник.

Орвелл зростав у аристократичній, але бідній сім’ї, і після закінчення навчання виїхав з Англії до її східних колоній, де служив у поліції. Розчарувавшись в системі, пішов у відставку, жив у Лондоні, потім у Парижі, де заробляв миттям посуду, набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й есе. За його словами, він «покутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував п’ять років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна».

Повість «У злиднях Парижа і Лондона» автобіографічна, автор мав на меті привернути увагу суспільства до бідності, що існує у таких заможних містах. Повість була видана 1933 року. Це перший великий твір письменника і він тут вперше використав псевдонімом «Джордж Орвелл».

• Від Прометея вітчизняної літератури, титан української прози
• Класичне українське фентезі

Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля - могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців - мудрий Захар Беркут. Але там, де є герої, завжди з’являються поганці. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А діставши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. Через зрадника Тугара на тухольський табір вирушає численне монгольське військо. І син Захара Беркута, Максим, опиняється у ворожому полоні…

Наближається битва. Мечі тухольців - гострі, а щити - міцні. Та ще міцніші їхні серця, у яких живе свобода. Ворог прийшов знищити їх. Але свобода незнищенна.

Джейн Остен (1775—1817) по праву вважають «першою леді» англійської літератури. Світ її романів – це дещо загадкова атмосфера Британії початку ХІХ століття, привабливі герої, складні правила пристойності, ошатні сукні із завищеною талією, інтриги, любовні записки…

Книги Остен ось уже третє століття поспіль підкорюють романтичними сюжетами, не позбавленими драматизму, психологізмом, істинно англійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії. «Нортенгерське абатство» — легка, захоплююча та смішна історія про сімнадцятирічну дівчину, яка занадто серйозно сприймає все, про що читає на сторінках улюблених книжок, уявляючи себе героїнею готичного роману. Шляхом помилок вона вчиться пізнавати, хто її істинний друг, і знаходить своє кохання.

«Маленькі жінки» — це захоплююча історія чотирьох дівчат, рідних сестер, але абсолютно різних особистостей. Кожна з них має неповторний характер та інтереси. Під час Громадянської війни родина небагатого провінційного пастора Марча переживає складний період, очікуючи на повернення батька з фронту. Дівчата стають одна для одної надійною опорою у важкі часи. Сестри, попри війну, переживають радості, прикрощі та перше кохання. Вони продовжують дорослішати і вчаться цінувати справжні почуття, дружбу, сім'ю та любов.

Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, історика й археолога  В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози, а ще він був талановитим ученим, ерудитом і… радянським розвідником.  Життя Домонтовича приховує чимало таємниць і могло б стати блискучим сюжетом біографічного роману. Тим цікавіше читати його твори, що захоплюють перипетіями сюжету, нагнітанням настрою, інтеліґентною пікантністю, несподіваністю думки або фрази.

«Без ґрунту» —  найкращий роман Домонтовича, блискучий приклад інтелектуальної прози, в якому автор, розповідаючи про відрядження столичного мистецтвознавця, постаті великою мірою автобіографічної, до міста, де пройшло його дитинство, пише про трагічне безґрунтянство, коли люди втратили зв’язок із землею, з природою, із місцем свого народження і, нарешті, з Богом.

У центрі відомого роману французького письменника Гі де Мопассана - постать авантюриста, який мріє зробити блискучу кар'єру. Доля не наділила його жодним талантом, окрім хіба гнучкого сумління. Привабливий й улесливий, юнак виявляє, що може підкорити серце будь-якої жінки, тож користається з цього радо, хай хто перед ним: дружина друга, чи мати й донька одночасно. Ім’я головного героя, Жоржа Дюруа, на роки стало синонімом успішної безпринципності.

Повість Ольги Кобилянської (1863—1942) «В неділю рано зілля копала» -- один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до роздумів про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки, про їхній вплив не тільки на власне життя, а й близьких.

Ця книжка містить дві повісті, що мали для письменниці непересічне значення.  Саме «Людина» відкрила їй шлях до української літератури, бо вперше була написана українською мовою. І водночас за словами авторки,  принесла  багато «мук творчості» — чотири рази перероблювалася. Тим часом  «За ситуаціями»  писалася  «з такою силою чуття, що викінчуючи її, я цілий вечір плакала», згадувала Ольга Кобилянська. Єднає повісті доля головних героїнь — така різна й однаково складна, які прагнуть жити за своїми ідеалами, та їм несила подолати опір світу, якому вони протистоять.

Щось починається й одразу завершується. Це просто подія, яка трапилась і яких регулярно трапляється чимало, чи вже пригода, що не надається до продовження і лише кінець надає їй сенсу? Що таке життя, і чи воно тотожне існуванню? І якщо ні, то що ж таке існування, якщо нудить і від того, й від того? Роман «Нудота» є майстерним художнім утіленням засадничих питань філософії екзистенціалізму, відповідей на які Жан-Поль Сартр дошукувався впродовж усього життя. Так само відповідей на ці питання дошукується головний герой книги — письменник Антуан Рокантен. Він нотує свої розмисли про абсурдність буття, еротично-сюрреалістичні видіння й нудотні міркування про ворожість довкілля, не підозрюючи, що ввіряє сторінкам щоденника суть існування — себе.

Увазі читача пропонується «Ніч лагідна» — за визначенням критиків, один із кращих романів Ф. С. Фіцджеральда (1869—1940), відомого американського письменника, філософа «джазової доби». 

Тонке розуміння життєвого досвіду цілої генерації молодих американців, народжених після Першої світової війни, що випали з контексту так званої «американської мрії», глибина психологічного аналізу та лірико-емоційний самобутній стиль ставлять цей роман Фіцджеральда поміж визначних явищ американської та світової літератури минулого століття.

Выдающийся британский писатель Герберт Уэллс (1866-1946) - автор около 40 романов, один из первопроходцев в жанре научной фантастики. Еще в начале XX века он предсказал великие открытия, которые изменят судьбу человечества, нарисовал картины будущего. Его произведения отличаются оригинальностью, непредсказуемым сюжетом и яркими, интересными героями. А некоторые изобретения, описанные им еще сто лет назад, существуют и сегодня. В издание вошли первые научно-фантастические романы Герберта Уэллса с элементами социальной антиутопии. Герой "Машины времени" совершает полет сквозь время - из настоящего в IХ тысячелетие нашей эры. Он представляет себе людей будущего счастливыми и радостными. Однако видит совсем другое. В романе "Остров доктора Моро" Эдвард Прендик после кораблекрушения оказывается на острове, где становится свидетелем зловещих экспериментов над живыми созданиями гениального и безумного доктора Моро.

«Колекціонер» (1963) — дебютний роман і перший бестселер Джона Фаулза (1926–2005), стосується найважливіших проблем буття — зв’язку краси і потворності, взаємин людини й суспільства, Творця і творіння. Молодий клерк, який колекціонує метеликів, закохується в юну красуню з мистецьких кіл, яка стає першим екземпляром у його новій страшній колекції. Цей блискучий витвір уяви уславленого британського письменника вселяє в читача неослабне наростаюче відчуття тривоги й залишає по собі незабутнє враження.