Земляк В.

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд, реалії: українське село 1920 - 1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь  геть незвичній перспективі. 
 
Старенький Вавилон на Побужжі, селяни, які викопують під грушею колекцію старовинної зброї, місцевий філософ, який читає Платона й розповідає про таврів і скіфів, гойдалка, побудована агентом з продажу швейних машинок «Зінґер», щоб видати доньок заміж, цап Фабіян, що стає задом до розстрільної бригади — все це сплітається у химерний роман на тлі чорторию великої історії.

Про серію «Неканонічний канон»

Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.

Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.

Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.

Действие романа происходит в деревне Вавилон, которая находится на Украине и раскинулась по берегам реки Чабрец, притоку Южного Буга. Таковы его "географические координаты". Временные рамки – двадцатые годы: конец НЭПа – начало коллективизации. Период становления нового, время острой классовой борьбы, тяжелой ломки в сознании крестьян. Земляк смог по-своему показать уже отраженные в нашей литературе события, осветить их новым светом, создать неповторимые, живые и пластические характеры. Автор любит своих героев, с их бесхитростностью и мудростью, с их простотой и лукавством, он как бы живет их жизнью, входит в каждый дом и, благодаря этому, создает достоверную и многоцветную панораму жизни украинской деревни. Первая сельскохозяйственная коммуна, обосновавшаяся в заброшенной помещичьей усадьбе, где люди живут как лебеди, единственной дружной стаей, непрестанно притягивает к себе вавилонян. По-разному находят они дорогу к "лебединой стае", но никакие происки вчерашних хозяев жизни не могут остановить стремительное превращение народного бытия.