Художня проза

Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833—1907) – видатна письменниця і перекладачка, яка увійшла в історію української літератури XIX століття як талановита, неординарна і самобутня постать.

Їі справедливо називають літературною донькою Т. Г. Шевченка. З особливою любов’ю писала Марко Вовчок про жінок-кріпачок. Усі вони наче рідні сестри Шевченкових героїнь – старих і молодих, але однаково знедолених, зганьблених, понівечених. Соціально-реалістичну повість «Інститутка» – твір, що став суворим вироком кріпосництву, – Іван Франко оцінив як «найкращу перлину нашої літератури».

Повість «Маруся» ще за життя Марка Вовчка здобула широку славу за кордоном, адже її переклали кількома європейськими мовами, вона отримала нагороду Французької академії й була рекомендована для вивчення у французьких школах. Історія про українську дівчинку, яка у грізну годину ворожої навали пожертвувала власним життям, і в наш час бентежить серця читачів, викликає глибокі патріотичні й гуманні почуття.

На що ви готові заради дитини? Героїня цієї історії ладна здійснити подорож у часі, аби врятувати ще не народжену доньку, яка має серцеву ваду.

Надворі 1970 рік, і лікарі не здатні допомогти їй вижити. Та родич із загадковим минулим пропонує перенестися в інший час і спробувати дати дівчинці шанс. Будь-яка помилка може вартувати життя. Але материнське серце вхопиться навіть за цей слабкий промінчик надії...

Іван Петрович Котляревський (1769—1838) – видатний український письменник, поет, драматург, ім’я якого пов’язують, насамперед, з його поемою «Енеїда», першою друкованою українською книгою, виданою народною мовою. Він «здобув три вінці: на полі битви, як добрий воїн; на шляху мирного громадянського життя, як дбайливий вихователь багатьох гідних синів вітчизни; на ниві літератури, як полум’яний любитель мови рідної йому, їм створеної...» — говорив про Івана Котляревського його перший біограф С. Стеблін-Камінський.

Справді народними стали п’єси Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які відзначаються правдивим відтворенням життя і побуту простих людей, чудовим знанням краю. У цих творах образи героїв є душевними й близькими кожному українцеві, звучить співуча українська мова – насичена й милозвучна, а проза зливається з народними та обрядовими піснями.

Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл (1859—1930) — англійський лікар і письменник, ім’я якого нерозривно пов’язане із легендарним літературним героєм — сищиком Шерлоком Голмсом, який володіє дедуктивним методом не гірше, ніж смичком улюбленої скрипки. «Родзинкою» «самітника із Бейкер-стрит», який не знає собі рівних в умінні розплутати найскладніший злочин, стали інтелектуальність, іронічність і духовний аристократизм. Характери Шерлока Голмса та його приятеля доктора Ватсона були показані настільки яскраво, що здавалися реальними. А згодом на скромній лондонській вулиці Бейкер-стрит з’явився будинок Шерлока Голмса, який щороку приймає мільйони відвідувачів з усього світу. Сам же Голмс увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найбільш екранізований літературний персонаж. Повість «Етюд у багряних тонах» (1887) відкриває цикл творів про знаменитого сищика Шерлока Голмса та його компаньйона доктора Ватсона — це жаліслива історія кохання і помсти, що завершилася кількома вбивствами у Лондоні, які завели у глухий кут поліцію. У повісті «Знак чотирьох» (1890) Голмс і Ватсон займаються розслідуванням справи бідної дівчини Мері Морстен, яка раптом виявилася багатою спадкоємицею, однак ненадовго.

Роман «Парфуми. Історія одного вбивці», що вийшов у 1985 році й став бестселером, приніс авторові премію Гутенберга за найкращий іноземний роман у 1986-му в Парижі та Всесвітню премію фентезі за найкращий роман у 1987 році. Завдяки своїй багатогранності він подобається читачеві: хтось захоплюється сюжетом, когось приваблює філософське підґрунтя. І кожен самостійно шукає відповідь на питання — хто ж він, цей незвичайний Жан-Батіст-Гренуй? Геніальний злочинець, талановитий злий геній або просто нещасна людина? Чи варто домагатися дивовижними та жахливими способами любові та шани людей, якщо ти їх ненавидиш? Адже тоді, коли досягнеш мети, то не отримаєш жодного задоволення.

Усебічно обдарований, енциклопедично освічений Іван Франко (1856–1916) відомий не тільки як поет, прозаїк, драматург, але і як літературознавець, перекладач, публіцист, вчений. За весь час своєї діяльності він видав сім збірок поезій та цілу низку поем, написав близько 15 драм, перекладав з 14 мов твори світових класиків.

Однією з найпопулярніших в українській літературі та найбільш знаковою для багатьох театрів і сьогодні є п'єса Івана Франка «Украдене щастя», в центрі якої три постаті: підстаркуватий селянин, його молода дружина та її коханий — жандарм. Драма Франка переростає у трагедію високої напруги, притчу про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш.

Перевидання роману в зручному форматі та новому оформленні Від авторки романів «Катерина» та «Проклята краса»! Лауреат престижної літературної премії «Коронація слова» Рід Мазуревичів споконвіку був знаний своєю жорстокістю. Усупереч волі батьків юна Марфа вийшла заміж за Уласа Мазуревича, та щастя з ним не пізнала. Усі надії покладала на сина Тихона, але й він удався у своїх жорстоких предків: жадібний та безсердечний, він крокує кривавою стежиною. Він перетворив на пекло життя не тільки численних коханок, а й своєї дружини, багатої спадкоємиці Софії Льохвицької. Їхня спільна донька Ярина ненавидить батька-тирана. Вона покохала Степана, батько якого загинув від рук Тихона. Тепер понад усе Ярина хоче розірвати коло страждань та спокутувати гріхи роду Мазуревичів. Але ціна може виявитися зависокою для неї. Крізь революцію та війну, утрати і пристрасть, ненависть і любов — шлях п’яти поколінь одного роду.

Роман «Мовчазний дім» — це сумна історія про щасливе минуле і, як часто буває в житті, незрозуміле і невизначене майбутнє кількох поколінь старовинної сім'ї. . . . На популярному морському курорті живе Пані — старенька бабуся, до якої приїздять її онуки. У країні неспокійно: в 1980-х роках Туреччина знаходилася на межі громадянської війни. Хаос, що панує у суспільстві, де різні екстремістські угруповання рвуться до влади, не може не відбиватися на взаєминах у сім'ї. Онуки дискутують про політику, і кожен з них має свій погляд на те, що відбувається. Родинні почуття піддаються неабиякому випробуванню. У романі автор використовує цікавий літературний прийом, коли про одну і ту саму подію розповідають кілька осіб. І здається, що кожен з героїв має свою правду.

За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898—1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки».

Головний герой роману «Знахар» (1937) — Рафал Вільчур, хірург від Бога — пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять.

І розпочалися довгі роки поневірянь. . . Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах. . .

Володимир Сорокін (1955 р. ) — письменник, драматург, сценарист. Його книги перекладено багатьма мовами, романи публікувалися в таких великих видавництвах, як Gallimard, Fischer, DuMont, BV Berlin, Haffman, Verlag Der Autoren. У видавництві «Фоліо» 2010 року вийшли його романи «День опричника» та «Цукровий Кремль». Твори В. Сорокіна неодноразово ставали причиною скандалів. Не був винятком і цей роман. . . . Кінець ХХІ сторіччя. Після світових ядерних катаклізмів на планеті головують китайці. Небувалого розквіту досягла генна інженерія. У суворо засекречених лабораторіях клонують письменників. Нові Достоєвські, Ахматови, Чехови, Набокови пишуть абсолютно божевільні, але звичні для цих авторів за стилем тексти. Проте їхня мета — не відродження великої російської літератури. Тут зовсім інше: кожен з клонів-письменників відкладає у своїх тканинах таємниче блакитне сало. . . Українською мовою цей роман виходить вперше.

До видання увійшли найкращі бурлескно-реалістичні твори класика української літератури Г. Квітки-Основ’яненка — гумористичне оповідання «Салдацький патрет» та сатирична повість «Конотопська відьма». Автор дуже яскраво зобразив своїх героїв — їхню темряву, безкультур’я, самодурство, жадібність та взаємні інтриги. Хоча дійові особи нагадують шарж на людей, але при цьому персонажі не втрачають своєї реалістичності.

Действие романа происходит в деревне Вавилон, которая находится на Украине и раскинулась по берегам реки Чабрец, притоку Южного Буга. Таковы его "географические координаты". Временные рамки – двадцатые годы: конец НЭПа – начало коллективизации. Период становления нового, время острой классовой борьбы, тяжелой ломки в сознании крестьян. Земляк смог по-своему показать уже отраженные в нашей литературе события, осветить их новым светом, создать неповторимые, живые и пластические характеры. Автор любит своих героев, с их бесхитростностью и мудростью, с их простотой и лукавством, он как бы живет их жизнью, входит в каждый дом и, благодаря этому, создает достоверную и многоцветную панораму жизни украинской деревни. Первая сельскохозяйственная коммуна, обосновавшаяся в заброшенной помещичьей усадьбе, где люди живут как лебеди, единственной дружной стаей, непрестанно притягивает к себе вавилонян. По-разному находят они дорогу к "лебединой стае", но никакие происки вчерашних хозяев жизни не могут остановить стремительное превращение народного бытия.

Чи можуть люди, які одне одному геть не підходять, прожити разом ціле життя? Чи обов’язково якоїсь миті вони стануть перед межею, за якою — розлучення?
Чи можна налагодити контакт із уже дорослим сином, який тобі зовсім не довіряє? До чого треба вдатися, чого зазнати, щоб син тебе «почув» і вибачив?
Чи зможе так зване Велике турне стати шляхом до примирення? А що, як дорогою до рідних тобі зустрінеться інша жінка?
Це дуже добра, оптимістична книжка про кохання, про батьків і дітей, про різні характери й погляди на життя, про коротку мандрівку — і про довгу дорогу до себе…