Класична художня література

Три любові — три стихії — три етапи життя. і не перешкоджає критичному мисленню& Чи гордість і самовпевненість звичайної жінки з палкою мрією про вишукане життя не руйнує омріяного сімейного счастья.

Вільям Сомерсет Моем — британський письменник, один із найвидатніших прозаїків 1930-х років, визнаний класик англійської літератури ХХ століття. За значний внесок у розвиток літератури він був нагороджений Орденом кавалерів Пошани. «Тягар пристрастей людських» — напівбіографічний роман автора, який тричі екранізували та який набув слави культового твору ХХ століття. Це історія Філіпа Кері, невтомного шукача сенсу життя. Упродовж усього життя — під час навчання в Німеччині, Лондоні, Парижі, — герой не полишає мрії стати художником. Довгі розмови про вічне стають ковтком живої води, додаючи наснаги не зупинятися у пошуках себе та істини. Та що, як відповіді на ці запитання вже давно були відомі Філіпові? Його доля круто змінюється, коли він відкриває для себе світ людських пристрастей. Проте цей вир згубних бажань і душевних мук перетворюється на неабиякий тягар...

Джордж Орвелл (Ерік Артур Блер) (1903 — 1950) — всесвітньо відомий англійський письменник.

Орвелл зростав у аристократичній, але бідній сім’ї, і після закінчення навчання виїхав з Англії до її східних колоній, де служив у поліції. Розчарувавшись в системі, пішов у відставку, жив у Лондоні, потім у Парижі, де заробляв миттям посуду, набирався досвіду й вражень, що пізніше наповнять його романи й есе. За його словами, він «покутував колоніальний гріх»: «Я свідомо бажав стати на місце тих, кого вільно або невільно принижував п’ять років, хотів стати жертвою і невдахою. Думка про життєвий добробут, навіть найскромніший, була мені тоді огидна».

Повість «У злиднях Парижа і Лондона» автобіографічна, автор мав на меті привернути увагу суспільства до бідності, що існує у таких заможних містах. Повість була видана 1933 року. Це перший великий твір письменника і він тут вперше використав псевдонімом «Джордж Орвелл».

«Уот» (1953) ірландського письменника Семюеля Беккета (1906-1989) є класикою світової літератури ХХ століття.

У цьому творі, як і в інших своїх романах та п’єсах, Беккет з допомогою філософів, загримованих під блазнів, розігрує трактат про мову, наукоцентричну європейську свідомість, про релігію, про біль і розпач людини, якій випало жити у ХХ столітті. Попри глибину порушених у романі тем і проблем, «Уот» є, мабуть, найприступнішим, найдотепнішим та найабсурднішим твором великого ірландця, лауреата Нобелівської премії з літератури (1969).

Джеймс Герріот (1916–1995) — псевдонім Джеймса Альфреда Вайта, англійського ветеринара, чиї книжки про сільську ветеринарну практику виходили й виходять друком мільйонними накладами ось уже кілька десятиліть (загальний наклад становить понад 80 мільйонів). Найвідоміші книжки Герріота, зокрема «Усі створіння — великі й малі», «Усі створіння — прекрасні й чарівні», «Усі створіння — розумні й дивовижні» та «І їх усіх створив Господь», стали світовими бестселерами і були екранізовані в кінематографі та на телебаченні.

Герріот писав про тварин — братів наших менших — з такою любов'ю і таким теплим гумором, як мало кому вдавалося ні до нього, ні після. Та й їхні господарі – прості люди в провінції та селах — зазвичай, хоч і не завжди, викликають у читача симпатію та повагу.

До цього видання увійшли збірки оповідань «Якби ж вони могли говорити» і «Таке не повинно траплятися з ветеринаром», а також три розділи з книги «Не варто чіпати ветеринарів».

Українською мовою перекладено вперше.

 «Учитель» Шарлотти Бронте – перший і в значній мірі автобіографічний роман відомої англійської письменниці. Це оповідь про Англію та Бельгію; про звичаї, що панували в брюссельських пансіонах середини ХІХ століття; про непрості взаємини між братами. Це також історія про любов: тут і традиційний любовний трикутник; і цинічний меркантилізм, і чисті почуття. Роман цілком сучасний, бо стосунки між чоловіком і жінкою цікаві та актуальні завжди.

Культовий твір Ернеста Гемінґвея змальовує післявоєнне «втрачене покоління» 1920-х років — «пропащих» людей, розчарованих і травмованих, ніби завислих у постійному чеканні, не здатних вповні вхопити життя. Відчути себе справді живими вони можуть лише у рідкісні моменти прояву чистої емоції, яку невпинно прагнуть відшукати. Свою гіркоту й зневіру вони намагаються забути в алкоголі й безладних розвагах, шукають відради на вулицях нічного Парижа, на природі в Піренеях, на боях биків у Памплоні. Короткими лаконічними штрихами, що стали прикметою його стилю, Гемінґвей показує крихку ілюзію балансу, інстинкт саморуйнування, що не дає характерам героїв розгорнутися щосили. Їм зостається лише святкувати, поки триває фієста, і щоразу сподіватися нового світанку.

«Финансист» (1912) — первый роман цикла «Трилогия желания» величайшего американского писателя Теодора Драйзера (1871— 1945), в основу которого положена история жизни американского миллионера Чарлза Йеркса.

Главный герой романа Фрэнк Ковпервуд начинает заниматься коммерцией еще в школе, а став взрослым, переходит к биржевым спекуляциям. И хотя его судят за нарушение закона, и он попадает в тюрьму, герой ничуть не чувствует себя виноватым. Выйдя из тюрьмы, он использует свой шанс заработать слишком много денег во время банковского кризиса. Теперь он чувствует себя настоящим победителем.

Фауст — учений, що все життя присвятив науці та пошуку істини, але так і не пізнав того життя, його сенсу та задоволення від нього, не пізнав всеохопності. Розчарований усім світом, він укладає угоду з Мефістофелем — циніком, лукавцем, спокусником та маніпулятором, що все знецінює, мислить тварним та хтивим, послуговуючись іронією та сарказмом. І ось саме він стає поводирем, коментатором та компаньйоном головного героя, пропонуючи йому різні насолоди. Та чи почує він від Фауста прохання зупинити мить? Адже гра не на смерть, а на душу!

Це не просто трагедія про добро і зло, а твір усього життя Йоганна Вольфґанґа Ґете про філософський пошук сенсу буття, віри й свободи вибору. Це книга, яку читають, щоб знайти відповіді — і залишитися з новими запитаннями.

Що означає бути людиною? Які обов'язки ми маємо одне перед одним? Які наслідки можуть спровокувати втручання у природу?  Готичний трилер «Франкенштайн» розповідає історію відданого науці Віктора Франкенштайна. 

Одержимий відкриттям причини зародження та життя, Франкенштайн стає на одну сходинку з Богом, створюючи нове життя із “вкрадених” частин тіла.

Віктор не зупиняється ні перед чим, щоб досягти мети, але зрештою залишається розчарованим результатом своєї праці — тягар відповідальності за створене життя руйнує всі його задуми.

Змучена ізоляцією та самотністю, колись невинна істота звертається до зла й розв’язує кампанію вбивчої помсти своєму творцеві. 

Цей світовий бестселер не лише розповідає жахливу історію, але й вражає своєю глибокою філософією, порушуючи тривожні питання про саму природу життя та місце людства у світі…

«Франкенштайн, або Сучасний Прометей» — історія, що випередила свій час

Мері Шеллі створила роман, який і сьогодні вражає сміливістю, глибиною та пророчим баченням. «Франкенштайн, або Сучасний Прометей» — це не просто історія про створення живої істоти. Це розповідь про відповідальність, самотність, прагнення до знань і страх перед власними відкриттями. Атмосфера твору сповнена темряви, холоду та болючого пошуку себе — і водночас дивовижної людяності.

Жанр та аудиторія

Класичний готичний роман, який стане близьким тим, хто любить філософську прозу, напружену атмосферу та історії, що ставлять складні запитання. Книга пасує і поціновувачам хорору, і тим, хто шукає глибший сенс у літературі. Це чудовий вибір і для школярів, і для дорослих — кожен вік відкриє в романі щось своє.

Чому варто придбати цю книгу

Роман Мері Шеллі — один із найвпливовіших творів світової літератури. Він став основою для численних екранізацій, переосмислень та наукових дискусій. Сучасний читач побачить в історії Франкенштайна не тільки трагедію творця та створіння, а й пересторогу про межі науки, небезпеку одержимості та ціну самотності. Це книга, яка не просто захоплює — вона трансформує погляд на світ і на людську природу.

Кому сподобається

Роман стане чудовим вибором для фанатів готичної класики, таких як твори Брема Стокера, Едгара По або Роберта Луїса Стівенсона. Якщо вам подобаються історії, що поєднують психологізм, трагедію та філософський підтекст — «Франкенштайн, або Сучасний Прометей» обов’язково має бути у вашій бібліотеці.

Ірина Вільде — письменниця, феміністка, авторка роману «Сестри Річинські». Її збірка новел «Химерне серце» — це інтимні, психологічно насичені тексти 1930-х років, що передають атмосферу доби та глибину людських переживань.

У кожному тексті — ніжність і туга, чутливість до «невловимої іншості» будь-якої особистості. Це література про всіх, хто шукає себе в людських стосунках, у пам’яті, у слові.

Це література, що має «легкий, наче весняний капелюшок, стиль», у якому поєднуються еротична відвертість, родинна інтуїція, іронія долі й «дівоча» ніжність. Так свого часу описував цю добірку поет Богдан Ігор Антонич. «Химерне серце» — то не завжди новели в класичному сенсі, а радше емоційно точні знімки із життя, іноді обрамлені в літературні листи чи сповідальні монологи. І саме ця мінливість робить читання живим і несподіваним.

«Хрестоносці» — найвидатніший роман Сенкевича, одне з найбільших досягнень у жанрі польської історичної оповіді. У ньому йдеться про боротьбу поляків проти німецьких завойовників, про конфлікт між Польщею і Тевтонським орденом, війська якого були розгромлені об’єднаними силами слов’ян у Ґрюнвальдській битві 1410 року.

Автор вводить у твір величезну кількість дійових осіб. Окрім головної сюжетної лінії, читач довідається і про кохання юного Збишка до Данусі, й про лицарські пригоди Мацька з Богданця, і про те, у якому стані перебувала тоді торгівля у місті, як був улаштований Тевтонський орден і що за порядки панували при дворі польського короля Ягелла…

Роман «Хрестоносці» відіграв видатну роль у розвитку національної самосвідомості й у зміцненні патріотичних почуттів польського народу.

Повість «Царівна» — це історія письменниці, що намагається досягти успіху в дуже невигідний для цього час — еру закостенілого патріархату. Написаний у форматі щоденника, це по суті автобіографічний твір. У головній героїні авторка втілила своє бачення жінки в суспільстві, ролі творчості, освіти й самореалізації для розвитку її особистості. Втім фінал книжки інший, ніж у житті Ольги Кобилянської. Зрештою героїні вдається одночасно і зреалізувати себе у творчості, і знайти сімейне щастя. Але навіть у виборі партнера доля повністю залишається в її руках: героїня щасливо уникає пастки шлюбу з розрахунку, відмовляється від заміжжя з недостойним та укладає союз із тим, хто поділяє її цінності й переконання.

Молодий амбітний доктор Ендрю Менсон горить любов’ю до обраної професії, намагається за будь-яких обставин сумлінно виконувати свої обов’язки, прагне до самореалізації і мріє про великі досягнення. Однак поступово уявний ідеальний світ головного героя руйнується: медична система виявляється вкрай недосконалою, чисту душу порядного лікаря отруює заздрість, жадоба грошей і слави, нові друзі — насправді егоїстична, марнославна і підступна лондонська еліта… Зрештою, моральні та духовні принципи поступаються звичайним людським потребам. Чи зуміє маленька людина і великий професіонал протистояти неправді, ефемерному успіху і здобути фортецю справжніх цінностей?

1944-й. Війна добігає кінця. Рядовий Ернст Гребер повертається зі Східного фронту додому у відпустку. Але рідне місто зруйноване бомбардуванням. Розшукуючи батьків, Ернст зустрічає Елізабет... У них обмаль часу. Але ці кілька днів, що вони провели разом, здатні вмістити в себе все життя. Все їхнє коротке життя і велике кохання, у якого немає майбутнього... Коли весь світ руйнується, коли хтось за тебе вирішує, що тепер — час помирати, так хочеться жити...

Роман «Червоне і чорне» є одним з найкращих творів відомого французького письменника Стендаля (1783—1842). Його герой?— Жульєн Сорель — увійшов у світову літературу як уособ лення непокірливої, волелюбної юності. Сорель вступив у самостійне життя після падіння Наполеона, у період Реставрації Бур бонів. При Наполеоні обдарований юнак, можливо, зробив би військову кар’єру. Але за свого часу єдину можливість просунутися в суспільстві він вбачав у тому, щоб, закінчивши духовну семінарію, стати священиком. У душі Сореля сперечаються дурні нахили і людяність, холодний розрахунок і романтична чутливість. Любовна інтрига і честолюбні мрії приводять його на гільйотину.

Збірка Ернеста Гемінґвея «Чоловіки без жінок та інші оповідання» охоплює написане у 1923–1927 роках. Ці твори, сповнені психологічної напруги і незвичайного поетизму, — про дорослішання і дружбу, про відвагу і страх, про кохання і втрати, про війну і смерть, про відчайдушні пошуки сенсу життя... У характерному «телеграфному» стилі Гемінґвей фіксує довколишні події, часто не промовляючи про головне. Але місткі і несподівані деталі та óбрази створюють настільки особливу атмосферу, що в цих лаконічних, сміливих та витончено експресивних текстах автор постає перед нами як майстер короткої прози.

Роман, який в художньому сенсі є логічним продовженням романів «На Західному фронті без змін» та «Повернення»
Один з найсильніших романів Ремарка. В книзі автор торкається теми становлення фашизму.
Перевидання роману окремою книгою в новому авторському оформленні.

Німеччина 1920-х років. Шалена інфляція, хиткість і страх перед майбутнім... Людвіг, ветеран Першої світової, продає надгробки та підробляє органістом у психіатричній лікарні. Там він знайомиться з дівчиною, яка страждає на роздвоєння особистості. Між ними спалахує кохання... У цьому божевільному світі Ізабелла здається єдиною нормальною людиною...

Роман, який у художньому сенсі є логічним продовженням романів «На Західному фронті без змін» та «Повернення» Один з найсильніших романів Ремарка. У книжці автор торкається теми становлення фашизму.Перевидання роману окремою книгою у новому авторському оформленні.Німеччина 1920-х років. Шалена інфляція, хиткість і страх перед майбутнім... Людвіг, ветеран Першої світової, продає надгробки та підробляє органістом у психіатричній лікарні. Там він знайомиться з дівчиною, яка страждає на роздвоєння особистості. Між ними спалахує кохання... У цьому божевільному світі Ізабелла здається єдиним нормальним людиною...

Орхан Памук (нар. 1952 р. у Стамбулі) — турецький письменник, володар найвищих світових премій, серед яких Нобелівська премія з літератури 2006 року. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи О. Памука «Сніг», «Чорна книга», «Стамбул: місто та спогади», «Музей невинності», «Мовчазний дім», «Рудоволоса жінка».
На рубежі XIX—ХХ століть стара Османська імперія, горезвісна «хвора людина Європи», вже не справляється з управлінням на місцях. І в цій ситуації чума, що прийшла зі Сходу на мальовничий середземноморський острів Мінґер, стає проблемою здебільшого самих його жителів, губернатора та молодого столичного епідеміолога Нурі-паші, який опинився тут разом із дружиною Пакізе-султан — рідною племінницею султана Абдул-Гаміда, дочкою його скинутого брата. Епідемія чуми загострює й без того непрості стосунки між християнами та мусульманами, які мешкають на острові, що й призводить до революції. Орхан Памук милується красою приреченої «старої Туреччини», втіленої в Мінґері, й водночас оплакує її швидкий і неминучий історично зумовлений кінець.

Після смерті батька три сестри Дешвуд — стримана Елінор, імпульсивна Маріанна та юна Маргарет — разом із матір'ю змушені залишити родинний маєток у Сассексі й оселитися в скромному котеджі в Девонширі. Тут дві старші сестри переживають перше кохання, зраду й розчарування, що випробовують і водночас розкривають їхні протилежні характери — стриманість Елінор і чутливість Маріанни.

Роман поєднує тонку іронію, психологічну проникливість і соціальну критику, досліджуючи межу між почуттями та розсудливістю, а також роль жінки, шлюбу й грошей в англійському суспільстві кінця XVIII століття.

"Шантарам" - це душевна історія про грабіжника банків, який втік з в'язниці в Австралії та ховається в трущобах Мумбаї.Головний герой роману через сімейні негаразди втратив життєві орієнтири та перетворився на наркомана й грабіжника. Його засудили за низку злочинів, однак він втік з австралійської в'язниці, де мав би відбути дев'ятнадцятирічний термін. З фальшивими документами на ім'я Ліндсея Форда він тікає в Індію в Мумбаї (Бомбей). Перший, з ким знайомиться герой, - гід Прабакер, що став йому справжнім другом. Протягом короткого часу Лін потоваришував з багатьма місцевими жителями та іноземцями, що мешкають в Мумбаї. Ці знайомства принесуть героєві численні пригоди, в яких будуть небезпека, кохання, біль, дружба, зрада, кінобізнес, смерть, поезія, бійки, бродячий цирк, політичні та кримінальні розборки, наркотики, зброя, філософські бесіди, війна і, звісно ж, індійські боги, індійська кухня, індійські танці та співи. На вулицях Бомбею Лін знайомиться з прекрасною і таємничою Карлою, взаємини з якою стали важким випробуванням. Після пограбування і побиття героя чекає життя в індійському селі і праця землероба, лікарська практика в бомбейських нетрях, в'язниця, робота на мафіозний клан, участь в афганській війні. Чи це та свобода, якої так прагнув Лін? Що випадковість, що доля, що власне рішення, а що прояв чужої волі в його житті?

Прозі Г. Михайличенка притаманні ліризм, експресія, чарівливість слова і тонка, вишукана ритмізація синтаксису, почасти наближені до поетики прози Кнута Гамсуна, Райнера Марії Рільке, Марселя Пруста і Шервуда Андерсона. Навіть сюжетні новели письменника є радше фабульною замальовкою, яка має на меті передати настрій по(дії), а не означити її перебіг. У добірці наведено також критичні статті, що почасти відображають суперечливі думки й альтернативні погляди на творчість Г. Михайличенка, а втім, є спробою дешифрувати символізм і загадковість його текстів та наблизити читача до розуміння світосприйняття письменника.

Утопическое будущее — мир, в котором люди находятся под пристальным контролем. Общество разделено на касты, любая из которых играет свою роль. Все должны наслаждаться установленным строем и служить «общему благу», а на самом деле господствующему режиму. Каждый, кто не хочет жить в «слаженном» обществе — дикарь и соответственно враг.