Сталевий Алхімік. Том 3

Алхімія помилок не прощає. Брати Елріки це вже засвоїли, але втрачати їм нічого. Життя одного з них — вже й не життя. Інший живе тільки мрією про те, щоб повернути себе і брата до того, що вже було, того, чого вже немає.

Вони готові ризикувати. Вони мусять. Вони зробили кілька кроків до мети, позаду — тільки спалені мости.

Алхімія має підкоритися Едвардові, а пошуки філософського каменя мусять увінчатися успіхом. Альфонс знову матиме тіло. Едвард позбудеться сталі, яка обіймає його руку і ногу. Він відчуває, що розгадка близько: чому б іще за ним полювали?

Здається, достатньо тільки простягнути руку, щоб досягнути успіху, та таємний манускрипт стверджує, що філософський камінь може не тільки не наблизити Елріків до мети, а й безконечно їх від неї віддалити.

Нова перешкода чи несподівана можливість — алхімія все ж така неоднозначна.

Алхімія не пробачає помилок.

Алхімія береже рівновагу, тож Ед й Альфонс Елріки мусили заплатити велику ціну за невдалий експеримент. Вони забагато попросили. Брати й далі платять за помилку, за марне сподівання, а повернути втрачене зможуть тільки з філософським каменем, тільки де його шукати…

Слід губиться, небезпека зростає.

У цьому томі ми маємо можливість зазирнути в минуле братів Елріків, побачити, як вони робили свої перші кроки у вивченні алхімії, а ще дізнатися, хто їх, ще зовсім малих хлопців, тренував.

Виснажливі, важкі та вимогливі тренування день за днем мали виховати справжніх алхіміків.

На сцену виходить новий персонаж, хоча радше старий, учитель…