Художня проза

Війна безсила перед коханням. Воно з’являється попри все і дає силу заради. Тоді все можна пережити будь-що: полон, травмування, сотні кілометрів відстані, безсонні ночі. Вік, стать, страх стають просто словами, що не мають ніякого значення. І навіть тоді, коли помножене на два кохання доводиться нести крізь життя самотою разом із болем втрати, воно не щезає. До цієї книжки увійшли історії реальних українок та українців, які зустріли або втратили одне одного під час війни… Історії про весілля після третього побачення, про розпис у лікарні без білої сукні і гостей, про очі-море, у які більше ніколи не зазирнути… Про силу кохання, яке допомагає здолати темряву. Соціальний проєкт «Я тебе… війна» заснували Христина Біляковська і Вікторія Середа 2022 року. Авторки з командою шукають, записують і розповідають історії про кохання під час війни, про досвід сотні абсолютно різних пар: військових, госпітальєрів/ок, волонтерів/ок, рятувальників/ць та інших.

«Знаєш, кого ти нагадуєш мені? На старовинній вулиці Стамбула є незвичайні сходи, що звуться Комондо, їх збудували у вигляді двох вісімок. Чари в тому, що на них можна впасти, але скотитися до кінця — ніяк. А ще, хоч би скільки плутався між східців, Комондо виведе до рівної світлої вулиці. Хлопче, тобі не раз може здатися, що ти заплутався, що ось упадеш — і опинишся в темній ямі. Не бійся, йди далі. Румі писав: “У глибину пірнай, але не спускайся туди, куди женуть страх і печаль”»

Роман «Як бути двома» — це дві історії про кохання і несправедливість, сплетені в одну нитку. Тут час стає вічністю, знання — таїною, фантазія — правдою, а всьому живому дається ще один шанс. Алі Сміт, одна з найблискучіших майстрів британської прози, досліджує у своїй книжці любов, одержимість, сексуальність та багатоликий образ мистец­тва. Приголомшливий твір, який одночасно кидає виклик читачеві — і винагороджує його.

Три покоління жінок із родини Стюарт — бабуся Ненсі, дві доньки, Лорен і Дженна, та онука Маккензі — зберігають власні таємниці. Бабуся Ненсі багато років крається тим, що ніколи належно не справлялася з материнськими обов’язками; Лорен певна, що її шлюб вдалий, хоча насправді він виявився хитким; Дженна ніяк не може зачати дитину, без котрої не мислить життя із коханим чоловіком, а в Маккензі підлітковий вік з усіма його труднощами. Зібравшись докупи в родинному гніздечку через життєву кризу, ці жінки вчаться позбуватися болючих таємниць, розкривати свої серця та цінувати й підтримувати одна одну попри всі випробування й негаразди. Кожна з них повинна пройти власний шлях до самореалізації,щоб віднайти радість, любов і прощення.

«Перш ніж піти, я запитала: “Скажи, а ти мене кохаєш?”. Ти довго не відповідав, а потім зронив уперто: “Мені хороше з тобою. Хіба цього не достатньо?”. Тієї миті я вкотре переконалася, що здатна по-жіночому прикрашати геть усе — власне життя, почуття коханого чоловіка, навколишній світ». «Якби ти знав...» — це історія одного жіночого відчаю. Який можна повідати лише білосніжним сторінкам щоденника. Це історія про почуття, сумніви, очікування і такі страхи, які здебільшого допомагають почати життя спочатку.

Утопічне майбутнє — це світ, у якому люди перебувають під пильним контролем. Суспільство поділене на касти, кожна з яких відіграє свою роль. Усі повинні насолоджуватися установленим ладом і служити «загальному благу», а насправді — панівному режиму. Кожен, хто не хоче жити в «злагодженому» суспільстві — дикун і, відповідно, ворог.

Лотерейні квитки не завжди приносять щастя. Увесь свій виграш Крейґ витратив на «айфон» останнього покоління. І, не приймаючи жодних відмов, подарував його доброму другові — літньому мільярдерові, містеру Герріґену. Але згодом чоловік помирає. Того ж вечора Крейґ отримує повідомлення із кількома буквами. SMS надійшло з номера містера Герріґена… («Телефон містера Герріґена»)

Одного дня в місті з’явився банер. Фото чоловіка середніх літ і напис: «Чак Кранц. 39 чудових років. Спасибі, Чаку!» Наче звичайне привітання. Та цей текст раптом починають транслювати всюди: на радіо, в інтернеті, на вуличних графіті й просто на вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак. Але кажуть, якщо він помре, з ним загине увесь світ («Життя Чака»).

Приватний детектив Голлі Ґібні бачить по телевізору терміновий репортаж про вибух у школі. В ефірі — кореспондент Чет Ондовскі. Чому, дивлячись на нього, Голлі відчула тривогу? Перевіривши купу інформації, вона змушена визнати: Чет «чистий». Та до Голлі приходить чоловік, який запевняє, що знає все про «ту істоту, яка кличе себе Ондовскі» («Якщо кров тече»).

Невизнаний письменник Дрю бачить дивний сон. Щур, якого вдень чоловік заніс побитим з негоди додому, отямився і заговорив. Щур запропонував Дрю угоду: він допоможе чоловікові створити роман-бестселер та здобути славу, але за це хтось із близьких Дрю мусить померти… («Щур»)

Всесвітньо відомого фахівця з релігійної символіки Роберта Ленґдона терміново викликають до Швейцарії, щоб дослідити загадковий знак, випалений на грудях по-звірячому вбитого фізика. Він робить приголомшливе відкриття: це справа рук давнього ворога Церкви — таємної організації ілюмінатів. Крім того, у Ватикані закладено надпотужну бомбу, яку має знайти саме Ленґдон разом із чарівною жінкою-науковцем Вітторією Ветрою. На них чекає шалена пригода: йдучи слідом безжального вбивці, збирати трупи, видиратися на собори, спускатися в підземелля, щоб знайти нарешті лігво ілюмінатів і врятувати Святий престол.