Тобі боляче? | Х. Д. Карлтон

Діамант

Смерть крокує обіч мене, та Похмурий Жнець мені більше не рівня. Я потрапила в пастку до чудовиськ у подобі чоловіків і до тих, хто видає себе за когось іншого. Вони не зможуть тримати мене в себе завжди. Я не впізнаю людину, котрою стала, та б’юся за те, щоб знайти шлях назад, до звіра, котрий полював на мене вночі. Мене називають діамантом, та спромоглися створити лише янгола смерті.

Шукач

Я народився хижаком, безжальність викарбувана в мене на кістках. Коли те, що належить мені, викрали посеред ночі, немовби діамант сховали у фортеці, Я з’ясував, що не можу більше стримувати звіра. Кров плямуватиме землю, коли я розриватиму цей світ на шматки, шукаючи її. А потім я поверну її туди, де їй місце. Ніхто не уникне мого гніву, а поготів — ті, хто зрадив мене.

Залежні батьки Моллі Деверо продали її у рабство, щоб заробити на наркотики. Переживши насилля, зґвалтування і безперервне знущання, вона навчилася виживати у пеклі. Всі ці дні полону й страждань її тримало бажання врятувати маленьку сестру Лейлу, що лишилася у лапах зрадницької сім’ї. Моллі доводиться стати привидом і почати нове життя, щоб вижити та мати змогу допомогти єдиній близькій людині. Вирвавшись із полону, вона все ще не відчуває себе вільною, адже неможливо так легко позбутися жахливого минулого, що залишило шрам на її обличчі та в душі. Дівчина не знає, чи прийме її сестра, те, що сталося з Моллі, і роботу, яку вона зараз виконує? Борючись із внутрішніми демонами, дівчина прагне зцілитися й знову навчитися відкриватися людям, довіряти й кохати.

Охотясь на Аделин
Смерть идет со мной рука об руку, но жнец не в силах мне противостоять. Я застряла в мире, полном чудовищ, принявших человеческий облик, и тех, кто не такой, каким кажется. Они не смогут удерживать меня вечно. Я больше не узнаю ту, в кого превратилась, и я борюсь за то, чтобы отыскать дорогу к зверю, который охотится за мной в ночи. Они называют меня бриллиантом, но они создали лишь ангела смерти.

Охотник

Я родился хищником, с безжалостностью, вросшей в мои кости. Когда ночью у меня украли то, что мне принадлежит, как алмаз, спрятанный в крепости. Я понял, что больше не могу сдерживать зверя. Кровь обагрит землю, когда я уничтожу этот мир, чтобы найти ее. И вернуть ее туда, где ей самое место. Никто не избежит моего гнева, особенно те, кто предал меня.