Гіпотеза кохання (із кольоровим зрізом)

Олівія Сміт — біологиня, яка мріє не про романтичні стосунки, а про докторський ступінь. Але що робити, коли найліпша подруга не дає тобі спокою з отим коханням ні вдень, ні вночі? Звісно ж, знайти хлопця, який вдаватиме любчика. На цю роль годиться не абихто, а молодий і гарячий професор Карлсен: м-м-м, біологія, Стендфорд, поцілунки... Непоганий початок, погодьтеся! Олівія має чіткий план і не чекає від славного на всю кафедру Адама «Гедзя» Карлсена розуміння чи підтримки. Але після інциденту на великій науковій конференції Адам стає на її бік. І раптом дівчина помічає, що ї ї обранець не лише розумний, але й чуйний і врівноважений хлопець… із кубиками пресу (о боги!). Щойно маленький експеримент виходить з-під контролю, а теорія романтики розбивається на друзки, як Олівія розуміє: дослідження власного серця під мікроскопом буде складнішим за гіпотезу кохання!

Меллорі Ґрінліф була покінчила з шахами. Чотири роки тому гра зруйнувала її родину, відтак Меллорі зосередилася на мамі, сестрах і роботі, що давала змогу утримувати сім’ю. Заради подруги вона погодилася востаннє зіграти на благодійному турнірі, і по той бік шахівниці опинився не абихто, а чемпіон світу Нолан Соєр. Усі в шоці від того, що сумнозвісного Вбивцю Королів перемогло невідоме дівчисько. Меллорі годилося б забрати виграш і піти геть. Але перемога повертає її до шахів і прочиняє двері у світ великих грошових призів. І чомусь Меллорі тягне до цього золотого хлопчика-шахіста, який промовляє до неї: «Торкнулася — ходи». Здається, навіть Нолан Соєр, знаний своїми красивими, блискучими стратегіями, не може передбачити результат їхньої партії у щось більше за великі шахи…