Хвильовий М.

Микола Хвильовий — один з найточніших діагностів своєї революційної доби. Автор, який, як ніхто, розумів особливості життєвого вибору своїх сучасників. Письменник, який зрештою й сам вирішив не чекати неминучого арешту і 13 травня 1933-го вистрілив собі у скроню.Його ім’я стало забороненим. Навіть могилу Хвильового зрівняли із землею, а на її місці влаштували «парк культури й відпочинку». Немає могили, немає пам’ятника, немає текстів… Здавалося б, усе втратилося безповоротно. Втім через роки тексти Хвильового віднайшли свій шлях додому.У цій книжці ви знайдете три твори Миколи Хвильового — «Повість про санаторійну зону», «Сентиментальна історія» та «Я (Романтика)». Тексти, за якими можна уявити, яким він був, якою була та епоха. Персонажі Хвильового — «безґрунтовні романтики», герої, сповнені розпачу, не здатні навести мости між власним романтичним світоглядом і реальністю, в якій ці цінності втрачають сенс.

У виданні вміщено твори Миколи Хвильового (1893–1933) — оригінального українського письменника, що ввійшов до національної історії як провідний виразник ідей Розстріляного відродження — складного й суперечливого періоду в історії.
Саме цей літератор у своїх памфлетах обґрунтував потребу української культури орієнтуватися на найкращі світові зразки, а не обмежуватися лише перейманням російських тем, сюжетів і практик текстотворення.

Своїми гострими публіцистичними виступами він протестував проти примусової росіянізації українців, московського шовінізму, наївно сподіваючись, що в умовах тогочасного ладу можна створити сприятливі умови для розвитку української мови та культури. Його перо вивело фразу «Європа чи “Просвіта”?», яка для багатьох інтелектуалів стала орієнтиром.
Під «Просвітою» письменник розумів провінційну відсталість України в колоніальних умовах, а «Європою» позначав нові форми, орієнтовані на високохудожні зразки інших літератур.

Микола Хвильовий — новатор та експериментатор у прозі, у його творах виявлено ознаки експресіонізму та елементи натуралізму. Художня проза письменника приваблює оригінальною манерою письма, показує ілюзії, сподівання та моральні хитання й катастрофи людини першої третини ХХ ст. — доби неймовірної жорстокості, надій і модернізації.