Токійські месники. Том 9

Такемічі – не з тих людей, до яких одразу відчуваєш симпатію. Він радше викликає сум, можливо, трохи співчуття, можливо, навіть відразу. Лузер. Змарноване життя. Невдала кар’єра. Вкрадене кохання. Загибель Хінати – остання ланка у ланцюжку його невдач. Чому банда якудза «Токіо Манджі» мала обрати саме її? Чому? Навіщо тепер жити… А колись в житті Такемічі було не так. Колись у нього були надії. Майбутнє. Перспективи. В школі йому було добре… І навіть перед смертю Такемічі думає: «Середня школа – найкращі роки мого життя». Ця думка мала б згаснути разом з ним. Тільки він не помирає, а опиняється саме там, де хотів би бути, у школі, на дванадцять років молодший, ніж був. Тепер у нього все попереду. Тепер Хіната жива. Тепер в нього є час і можливість помститись «Токіо Манджі». Тепер він може прожити це життя по-іншому. То як це буде?

Життя Такемічі, просякнуте рутиною та розумінням того, що всі можливості втрачені, змінюється водномить. Хлопець може подорожувати в часі на 12 років у минуле, ще у шкільні часи. Тепер він може багато змінити і врятувати життя — не тільки своє. Щоб запобігти смерті коханої Хінати, Такемічі намагається відвернути перетворення ватажка «Токіо Манджі» Майкі на безжального вбивцю. В школі того можна вважати ким завгодно: забіякою, хуліганом, але не жорстоким злочинцем. Він би ніколи не скривдив дівчину, до якої відчував повагу. Щось мусило статись, щось серйозне. Поговоривши зі старим товаришем у майбутньому, Такемічі знає, що стало саме тим поворотним моментом. Він має план: сутичка між То-Ман і «Мебіусом» ніколи не має відбутись, Доракен має вціліти… от тільки супротивники несподівано нападають перші. Невже це все? Невже Хінату вже не врятувати?

Невдаха Такемічі може все змінити, адже у химерний спосіб отримав можливість подорожувати у минуле. Йому під силу відмотати час на 12 років назад і запобігти трагедії.
Раніше він мав намір врятувати кохану Хінату, потім до неї додався друг дитинства Аккун, а тепер Такемічі розуміє, що все почалося зі смерті Доракена у сутичці з ворожою бандою «Мебіус». Без Доракена шалений норов Майкі не було кому стримувати, і «Токіо Манджі» почали тероризувати все місто.
Це має бути саме той ключовий момент, змінивши який, Такемічі врятує багато життів. Можливо, й своє.
Що ж робити? Такемічі ніколи не вирізнявся силою, та й битися не вмів. Як він зможе врятувати одного з кращих бійців ватаги?
Треба негайно щось вигадати і сподіватися, що вийде. Інакше…
Доведеться починати все спочатку.

Якщо вам здавалося, що в долі Такемічі і в «Токійських месниках» загалом все пішло на лад і подорожі в часі вже не потрібні, виконайте перед читанням цього тому заспокійливу дихальну гімнастику. Ми не жартуємо, бо те, що було раніше, — тільки інтро до основної частини. Здається, Такемічі зробив все можливе, щоб відвернути смерть Хінати: Доракен вижив, тож і надалі буде голосом совісті поруч з Майкі, який не завжди може себе контролювати. Разом з ним То-Ман просто не можуть перетворитися на банду, яка тероризує всю японську столицю. Не може ж? Може… бо Такемічі і в цьому варіанті майбутнього стає свідком смерті Хінати. І знову в цьому винні Токіо Манджі. Але ж… але ж Доракен вижив… І це мало зупинити лавину жорстокості. Як же таке могло статися? Що взагалі сталося за ці роки з То-Ман?. Такемічі знає, хто може про це розповісти, і це той самий Доракен, який, схоже, заліг на дно…